A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Малотокмачанська громада
Запорізька область, Оріхівський район

Інформація від ГУ ДФС у Запорізькій області

Дата: 26.03.2019 13:54
Кількість переглядів: 48

Підприємець – платник єдиного податку надає в оренду частину приміщення. Що необхідно враховувати?

Фізична особа-підприємець, що застосовує спрощену систему оподаткування, має обмеження при здійсненні орендних операцій.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Фізична особа - власник нерухомого майна не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Тобто, громадянин може надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.

Підприємець – платник єдиного податку може надавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 га, якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

Також підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та надавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 кв. м, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в оренді.

Звертаємо увагу, що підприємці-платники єдиного податку 2–ї групи можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню.

Отже, підприємець, який надає в оренду власну нерухомість, площа якої не перевищує граничні норми, може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку 2-ї групи за умови внесення до реєстру платників єдиного податку такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна та надання цих послуг платникам єдиного податку та населенню.

Зазначена норма визначена п. 291.4 та п.п. 291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

 

Спрощено порядок ведення касових операцій

Постановою правління  НБУ від 12.02.2019 р.  № 37  внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.

Постанова НБУ №37 набрала чинності з 15.02.2019 року (опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України 14.02.2019 року).

Постановою № 37 зокрема:

- уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи, а саме, визначено, що це – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

 - розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;

 - внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.

- визначено, що oприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Важливо для суб’єктів зовнішньоекономічних відносин:

новації у поданні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України

07.02.2019 року вступив в дію Закон України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Із зазначеної дати (з 07.02.2019) втратив чинність Декрет КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та

Указ Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», які передбачали декларування наявних у резидентів валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України.

Положення Закону № 2473 не містять вимог щодо такого декларування.

Отже, суб’єктами підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація) за звітні періоди, починаючи з 1 кварталу 2019 року, не подається.

Останнім періодом, за який необхідно було подавати Декларацію, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року).

Декларування 2019

За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

 – дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності обов’язку з декларування  доходів – до 1 травня), наступного за звітним року;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку;

 – скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.

 

 

Підприємець на загальній системі оподаткування безоплатно отримав товари. Які податкові наслідки?

 

Об’єктом оподаткування у підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

 

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

 

Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

 

Отже, підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів за датою їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

 

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

 

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.202,  п.п. 14.1.71  ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу.

 

 

Декларування 2019

Пожертвування неприбутковим організаціям можна включити до податкової знижки

 

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2018 році.

 

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

 

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

 

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

 

Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

 

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається

по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

 

Тобто, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2019 (включно).

 

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації.

 

Зазначена норма передбачена пп. 166.2.1, пп. 166.3.2 ст. 166 Податкового кодексу України.

 

Підприємець на загальний системі оподаткування дохід визначає  за касовим методом

 

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

 

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

 

До складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

 

Зазначена норма передбачена п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

 

Підприємство передає в суборенду орендовану земельну ділянку. Хто подає декларацію з плати за землю?

 

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

 

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

 

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

 

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

 

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

 

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

 

Оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному фіскальному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

 

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.147 ст.14, п. 288.1 - 288.3, п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу, ст. 8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі».

 

Підприємцю на загальній системі оподаткування безоплатно надано послуги з транспортування. Чи визначати дохід?

 

Об’єктом оподаткування у підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

 

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

 

Безоплатно надані роботи, послуги – це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

 

Отже, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної за датою їх отримання.

 

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Зазначена норма передбачена  14.1.13  ст. 14, п. 177.2 ст. 177  Податкового кодексу.

 

Електронний сервіс дистанційного формування сертифікатів

 

Для користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС діє електронний сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.

 

Сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

 

Інформацію щодо повторного формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) (https://acskidd.gov.ua/cer_elektr_zap).

 

Для отримання інформації щодо повторного формування сертифікатів за електронним запитом платнику необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1 в розділі «Програмне забезпечення» (https://acskidd.gov.ua/program_obespech).

 

Клієнтам АЦСК ІДД ДФС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU). Також детальний опис по роботі нового сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

 

 

 ГУ  ДФС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь